All hadiths

The complete card collection, filter by chapter

655 hadiths

Передається від Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Ви не увійдете до Раю, поки не увіруєте, а ви не увіруєте [по-справжньому], поки не полюбите один одного. То чи не вказати мені вам на дію, здійснюючи яку, ви полюбите одне одного? Вітайте один одного миром!»رواه مسلم

Передається від Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якби це не додавало складнощів віруючим [або: моїй громаді], то я велів би їм використовувати сівак перед кожною молитвою».متفق عليه

Передається від Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Найтяжчі молитви для лицемірів – молитва “аль-Іша” та молитва “аль-Фаджр”, але якби вони знали, яка винагорода [покладається за ці молитви], то вони з'являлися б на них навіть якби довелось йти поповзом... Іноді мені хочеться наказати оголосити про початок молитви, і попросити когось бути імамом, а самому прийти разом з людьми, що несуть в'язанки дров, до людей, які пропускають [колективну] молитву [без поважної причини], та спалити їхні домівки в полум'ї!»متفق عليه

عن أبي هريرة رضي الله عنه قال قال رسول الله صلى الله عليه وسلم : ((إن أمتي يُدْعَون يوم القيامة غُرًّا مُحَجَلِّين من آثار الوُضُوء)). فمن اسْتَطَاع منكم أن يُطِيل غُرَّتَه فَليَفعل. وفي لفظ لمسلم: ((رأَيت أبا هريرة يتوضَّأ، فغسل وجهه ويديه حتى كاد يبلغ المنكبين، ثم غسل رجليه حتى رَفَع إلى السَّاقين، ثم قال: سمعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول: إنَّ أمتي يُدْعَون يوم القيامة غُرًّا مُحَجَّلِين من آثار الوُضُوء)) فمن استطاع منكم أن يطيل غُرَّتَه وتَحْجِيلَه فَليَفعَل. وفي لفظ لمسلم: سمعت خليلي صلى الله عليه وسلم يقول: ((تَبْلُغ الحِليَة من المؤمن حيث يبلغ الوُضُوء)).الرواية الأولى: متفق عليه. الرواية الثانية: رواها مسلم. الرواية الثالثة: رواها مسلم

عن أبي هريرة رضي الله عنه مرفوعًا: «إِنَّ الله تَعَالى يَقُول يَوْمَ القِيَامَة: أَيْنَ المُتَحَابُّونَ بِجَلاَلِي؟ اليَوم أُظِلُّهُم فِي ظِلِّي يَوْمَ لاَ ظِلَّ إِلاَّ ظِلِّي».رواه مسلم

Передається зі слів Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Хто закликав інших до прямого шляху, той отримає таку саму винагороду, як і ті, хто відповів на його заклик, і це не зменшить їхньої винагороди. А на тому, хто закликав інших до омани, буде гріх, рівний гріхам тих, хто відповів на його заклик, і це не відніме від їх гріхів нічого».رواه مسلم

Передається зі слів Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Щодня, коли раби [Аллага] прокидаються вранці, неодмінно сходять два ангели. Один з них каже: “О Аллаг, даруй тому, хто витрачає [заради Тебе] добру заміну та відплату!” А другий каже: “О Аллаг, дай збитків тому, хто скупиться і утримує, витрати!”».متفق عليه

Передається від Махмуда ібн Лябіда, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Найбільше я боюся для вас малого ширку». А коли його запитали: «А що таке малий ширк, о посланець Аллага?» – то він відповів: «Показуха». Аллаг, Всемогутній, скаже людям у Судний день, коли відбуватиметься їх розрахунок за скоєні ними вчинки в земному житті: «Підіть до тих, на кого ви хотіли справити враження своїми актами поклоніння в земному житті, і подивіться, чи знайдете ви у них хоч якусь винагороду?»رواه أحمد

Передається від Умара ібн аль-Хаттаба, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: Я чув, як Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Не звеличуйте мене подібно до того, як християни звеличили сина Мар'ям, адже я лише раб Його, а тому кажіть:“Раб Аллага і Його Посланець”»رواه البخاري

Передається від Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: Одного разу хтось звернувся до Пророка, мир йому і благословення Аллага, зі словами: «О Посланцю Аллага! Хто з людей буде найщасливішим, отримавши твоє заступництво в Судний день?» Пророк, мир йому і благословення Аллага, відповів: «Я думав, о Абу Гурайра, що саме ти першим запитаєш мене про це, бачачи твоє прагнення до хадісу. Найщасливішим з людей, хто отримає моє заступництво в Судний день, буде той, хто скаже: “Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага” — щиро, від серця чи від душі».رواه البخاري

عن جندب بن عبد الله رضي الله عنه قال: قال رسول الله صلى الله عليه وسلم : "قال رجل: والله لا يغفر الله لفلان، فقال الله: من ذا الذي يتألى عليَّ أن لا أغفر لفلان؟ إني قد غفرت له، وأحبطت عملك". وفي حديث أبي هريرة: أن القائل رجل عابد، قال أبو هريرة: "تكلم بكلمة أوبقت دنياه وآخرته".رواه مسلم

عن عبد الله بن عمرو بن العاص - رضي الله عنه- مرفوعاً: "مَن ردته الطِّيَرَة عن حاجته فقد أشرك، قالوا: فما كفارة ذلك؟ قال: أن تقول: اللهم لا خير إلا خيرك، ولا طَيْرَ إِلَّا طَيْرُكَ ولا إله غيرك".رواه أحمد

Передається від 'Убада ібн ас-Саміта, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Хто засвідчить, що немає нічого гідного на поклоніння, крім Аллага, у Якого немає ніякого співтовариша, і що Мухаммад – Його раб і посланець, і що Іса – раб і посланець Аллага, і є Його словом, яке Він зіслав Мар’ям, і духом від Нього, і що Рай – істина, і Пекло – істина, того Аллаг введе до Раю, якими б не були його вчинки».متفق عليه

Передається від Абдуллага ібн Мас'уда, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: «Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав одне слово, а я сказав інше. І Пророк, мир йому і благословення, сказав: "Хто помре, взиваючи до когось, крім Аллага, і цим вважаючи його рівним Аллагу, той потрапить у Вогонь», а я сказав: «Хто помре, не взиваючи до когось, крім Аллага, і не надаючи Йому рівню, той потрапить до Раю”».متفق عليه

عن أبي هريرة رضي الله عنه أن رسول الله صلى الله عليه وسلم قال: «إذا عَطَسَ أَحَدُكُم فَلْيَقُل: الحَمْدُ للهِ، وَلْيَقُلْ لَهُ أَخُوهُ أو صاحبُهُ: يَرْحَمُكَ الله، فإذا قال له: يرحمك الله، فَلْيَقُلْ: يَهْدِيكُم الله ويُصْلِحُ بَالَكُم».رواه البخاري

عن أبي هريرة رضي الله عنه مرفوعًا: «صلاة الرجل في جماعة تَضعُفُ على صلاته في بيته وفِي سُوقِه خمسا وعشرين ضِعفًا، وذلك: أَنَّه إِذَا تَوَضَّأ، فَأَحسَن الوُضُوء، ثمَّ خرج إلى المسجد لاَ يُخرِجُهُ إلاَّ الصلاة؛ لَم يَخْطُ خُطوَةً إِلاَّ رُفِعَت له بِها درجة، وَحُطَّ عَنهُ بها خطيئة، فإذا صلَّى لم تزل الملائكة تُصَلِّي عليه، ما دام في مُصَلاَّه: اللهُمَّ صَلِّ عليه، اللهم اغفِر له، اللهم ارْحَمه، ولا يزال في صلاة ما انتظر الصلاة».متفق عليه

Передається зі слів Зейда ібн Халіда (нехай буде задоволений ним Аллаг), що посланець Аллага (мир йому, та благословення Аллага) сказав: «Той, хто спорядив воїна в похід на шляху Аллага, той сам узяв у ньому участь, і той, хто взяв на себе сімейні турботи воїна, також узяв участь у поході на шляху Аллага».متفق عليه

عن عائشةَ أمِّ المؤْمنِين رضي الله عنها قالت: لَمْ يَكُنِ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى شَيْءٍ مِنَ النَّوَافِلِ أَشَدَّ مِنْهُ تَعَاهُدًا عَلَى رَكْعَتَيِ الفَجْرِ.متفق عليه

عن أبي هريرة رضي الله عنه قال: قال رسول الله صلى الله عليه وسلم : «مَنْ عَادَ مَرِيضًا أَو زَارَ أَخًا لَهُ فِي الله، نَادَاهُ مُنَادٍ: بِأَنْ طِبْتَ، وَطَابَ مَمْشَاكَ، وَتَبَوَّأتَ مِنَ الجَنَّةِ مَنْزِلاً».رواه الترمذي وابن ماجه وأحمد

عَنْ أَبِي بَكْرٍ الصِّدِّيقَ رَضيَ اللهُ عنه قَالَ: نَظَرْتُ إِلَى أَقْدَامِ الْمُشْرِكِينَ عَلَى رُءُوسِنَا وَنَحْنُ فِي الْغَارِ، فَقُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ لَوْ أَنَّ أَحَدَهُمْ نَظَرَ إِلَى قَدَمَيْهِ أَبْصَرَنَا تَحْتَ قَدَمَيْهِ، فَقَالَ: «يَا أَبَا بَكْرٍ، مَا ظَنُّكَ بِاثْنَيْنِ اللهُ ثَالِثُهُمَا».متفق عليه

عن أنس بن مالك رضي الله عنه أَنَّ النَبيَّ -صلَّى الله عليه وسلَّم- كَان إِذَا تَكَلَّمَ بِكَلِمَةٍ أَعَادَهَا ثَلاَثًا حَتَّى تُفْهَمَ عَنْهُ، وَإِذَا أَتَى عَلَى قَوْمٍ فَسَلَّمَ عَلَيهِم سَلَّمَ عَلَيهِم ثَلاَثًا.رواه البخاري

عن أبي شريح خويلد بن عمرو الخزاعي و أبي هريرة رضي الله عنهما عن رسول الله صلى الله عليه وسلم قال: «اللَّهُمَّ إِنِّي أُحَرِّجُ حَقَّ الضَعِيفَين: اليَتِيم والمَرْأَة».حديث أبي شريح رواه النسائي. وحديث أبي هريرة رواه ابن ماجه وأحمد

عن أبي هريرة رضي الله عنه أَنَّهُ سَمِعَ النَّبيَّ -صلّى اللهُ عليه وسَلَّم يقول-: «إن العبد ليتكلم بالكلمة ما يتبين فيها يزلُّ بها إلى النار أبعدَ مما بين المشرق والمغرب».متفق عليه

عن عبد الله بن عمر رضي الله عنهما أَنَّ رَجُلاً مِنَ الأعرَاب لَقِيهَ بِطَريق مَكَّة، فَسَلَّم عَلَيه عَبد الله بنُ عمر، وَحمَلهُ على حمار كان يركَبُهُ، وَأعطَاه عِمَامَة كَانت على رأسه، قال ابن دينار: فقُلنا له: أَصْلَحَك الله، إنَّهم الأعراب وهُم يَرْضَون بِاليَسِير، فقال عبدُ الله بنَ عُمر: إِنَّ أَبَا هَذَا كَانَ وُدًّا لِعُمر بنِ الخطَّاب رضي الله عنه وإنِّي سَمِعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول: «إِنَّ أَبَرَّ البِرِّ صِلَةُ الرَّجُل أَهْلَ وُدِّ أَبِيه». وفي رواية عن ابن دينار، عن ابن عمر: أنَّه كان إذَا خَرَج إلى مكة كان له حمار يَتَرَوَّحُ عليه إذا ملَّ رُكُوبَ الرَّاحِلة، وَعِمَامة يَشُدُّ بها رأسه، فَبينَا هو يومًا على ذلك الحمار إِذْ مَرَّ بِهِ أَعْرَابِي، فقال: أَلَسْتَ فُلاَن بنَ فُلاَن؟ قال: بَلَى. فَأَعْطَاهُ الحِمَار، فقال: ارْكَب هَذَا، وَأَعْطَاهُ العِمَامَةَ وَقَالَ: اشْدُدْ بِهَا رَأْسَكَ، فَقَالَ لَهُ بَعض أصحَابِه: غفر الله لك أَعْطَيت هذا الأعرابي حمارا كنت تَرَوَّحُ عليه، وعِمَامَة كُنتَ تشدُّ بها رأسَك؟ فقال: إِنِّي سمِعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول: «إِنَّ مِنْ أَبَرِّ البِّر أَنْ يَصِلَ الرَّجُلُ أَهْلَ وُدَّ أَبِيهِ بَعْدَ أَنْ يُوَلِّيَ» وَإِنَّ أَبَاه كان صَدِيقًا لِعُمَرَ رضي الله عنه .رواه مسلم